Бесіда «Здоровий спосіб життя»
ТАВР ІЙСЬКІЙ НАВЧАЛЬНО–РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР
ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Вихователь: Саннікова О.В.
Бесіда «Здоровий спосіб життя»
Мета: Розширювати уявлення учнів про здоровий спосіб життя, про хороші і погані звички. Розвивати вміння і навички підтримувати хороший стан здоров’я. Виховувати турботливе ставлення до особистого здоров’я, бажання бути щасливим.
Матеріал для бесіди: Прислів’я, приказки і порівняння. Малюнки на інтерактивній дошці.
«Усі здорові люди люблять життя»
«Єдина краса, яку я знаю – це здоров’я»
Вчитель. Скажіть, будь ласка, діти, як ви уявляєте собі здорову людину, якою вона повинна бути? (Відповіді учнів: їй нічого не болить, температура нормальна, хороший апетит, гарний настрій, вона весела, красива, життєрадісна, щаслива, повна сили та енергії. ).
Правильно, здорова людина саме така і є, бо здоровому все здорово, а здоров’я більш варте, як багатство, а чому? (Відповіді учнів). Так, бо ні за яке багатство, ні за які гроші не можна купити життя і здоров’я.
Вправа «Мікрофон».
— Здоров’я — це найвище благо, дароване людині природою. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. Тільки здорова, всебічно розвинена, освічена людина здатна бути справжнім творцем власної долі і долі своєї країни. Здоров’я — це не відсутність хвороб, а фізична, соціальна, психологічна гармонія людини, доброзичливі, спокійні стосунки з людьми, з природою, із собою. Для здоров’я потрібні чотири умови: фізичні навантаження, повноцінне харчування, загартування та час і вміння відпочивати.
— Продовжимо бесіду вправою «Мікрофон». Свої відповіді починайте зі слів: «Я здоровий, тому що …».
Вчитель. «Бережи одяг, доки новий, а здоров’я, доки молодий», — каже народна мудрість. А ви як розумієте це прислів’я? (Відповіді учнів). «Доки здоров’я служить, то людина не тужить». А чому? (Відповіді учнів). А тужити здоровому і нічого, у нього є найбільший скарб, найбільше багатство у світі — здоров’я. А в здоровому тілі — здоровий дух. А коли здоровий дух, то людина весела, життєрадісна і щаслива. То ж недаремно кажуть, що весела думка — це половина здоров’я, а веселий сміх — це здоров’я. Сміх краще лікує за всі ліки. Отож, не буде ніхто тужити, якщо є здоров’я, сила, настрій, бо тоді людина здатна багато доброго і корисного зробити. Тому і кажуть, що здоровому — усе здорово! А що може зробити здорова дитина? (Відповіді учнів: вчитись, трудитись, допомагати батькам, займатися спортом, музикою, може пізнавати світ, бути постійно в русі). Так, діти, треба працювати, бути постійно в русі, бо рух — це життя. А от хто багато спить, той і життя просвистить. Та, хто рано встає, той довго проживе. Тому, кажуть люди, треба з курми лягати, а з півнями вставати та братися за роботу. От тоді завжди будеш здоровим, матимеш світлу і розумну голову. А це дуже важливо.
Хто здоровий, той сміється,
Пісня радісна лунає.
Він ніколи не здається,
Бо у серці мужність має.
Хто здоровий, той не тужить,
Бо немає місця тузі.
Він хороший, вірно дружить,
І повсюди в нього друзі.
Хто здоровий, той багатий —
Величезний скарб тримає.
З добрим серцем, не пихатий,
А в душі він сонце має.
Хто здоровий, той працює,
Вчиться радісно й завзято.
Він співає і танцює
Й кожен день у нього свято.
Хто здоровий — скрізь встигає,
Дух і сила є у нього.
Він чудове тіло має
Й завжди добре все в такого!
Вчитель. А як дізнатися чи здорова, а чи хвора дитина? (Відповіді учнів). Правильно, по його виду. «Поглянь на вид й не питай про здоров’я». Здорова людина струнка, весела, допитлива, швидка. А хвора навпаки: повільна, скривлена, зігнута, понура. А яка вам більше подобається? (Відповіді учнів). А що потрібно для того, щоб бути здоровим і сильним? (Відповіді учнів). Для здоров’я потрібне і правильне харчування. Не можна весь час їсти чіпси, сухарики, солодощі, булочки, тістечка. А потрібна якісна варена їжа. Від правильного харчування залежить здоров’я системи травлення, а від травлення й усе інше. А як потрібно харчуватися правильно? (Відповіді учнів). Не можна переїдати і голодувати. Їжу треба приймати в невеликій кількості і повільно. Обов’язково треба вживати супи, борщі, картоплю, каші, макаронні вироби, м’ясо, рибу, овочі і фрукти. «Обід без фруктів — це свято без музики», — каже народна мудрість. А чому?(Відповіді учнів). Крім того треба щодня вживати часник, цибулю, зелень, щоб не тільки поповнити організм вітамінами, але захистити себе від різних хвороб та бактерій. Кажуть, що часник лікує сім хвороб. Так воно і є. А особливо в зимовий та весняний період. Ці овочі мають бактерицидну дію і запобігають зараженню грипом, ангіною та іншими хворобами. А от булочок і солодощів треба вживати менше, щоб потім ваше тіло не набуло форми булочки.
сти треба за столом, сидячи, повільно, ретельно пережовуючи їжу, не поспішаючи.
Як молодим бував, —
По сорок вареників з’їдав.
А от старим став,
То ледь п’ятдесят ум’яв.
Вчитель. То ж не треба намагатися уминати все в такій кількості — це до добра не приведе. В усьому треба мати міру, тоді й здоров’я буде. А от водички простої, з кринички, чистої, здорової треба пити багато, щоб і самому бути здоровим, як вода. А яке значення для здоров’я має чистота, як ви міркуєте? (Відповіді учнів). Саме пряме значення для здоров’я людини має чистота, зокрема чистота рук, бо на них найбільше накопичується всіляких бактерій, мікробів, вірусів. І якщо не мити рук, то ціла армія цих паразитів потрапить до вашого шлунку і буде жити там, підриваючи ваше здоров’я, руйнуючи ваш організм. А ще треба слідкувати за чистотою посуду, з якого ви їсте, за чистотою столу, треба обов’язково мити овочі і фрукти перед їх вживанням. Треба дотримуватись правил особистої гігієни, користуватися індивідуальним рушником, гребінцем, ножицями, обрізати і чистити нігті. Про це треба весь час пам’ятати.
Треба рано-вранці встати,
Постіль всю свою прибрати,
Ліжко рівно застелити,
Килимки всі потрусити.
Привикати до порядку
І зробити вмить зарядку.
Чистить зуби, умиватись,
Снідати, тоді збиратись
Вже до школи пішки йти,
Щоб здоров’я зберегти.
Вчитель. От як багато ми дізналися про здоров’я. І якби всі про це завжди пам’ятали та виконували все чітко, то у світі було б набагато більше здорових людей. Але, на жаль, буває далеко не так. Тому народ про це говорить у своїх прислів’ях та приказках. От, наприклад. «Іржа залізо їсть, а чоловіка хвороба». А де вона може взятися, ця хвороба?(Відповіді учнів). Так, по-різному буває, але може бути і:
Від брудних рук, там, де не люблять чистоти.
Від переїдання і неправильного харчування.
Від ліні і безділля, та малорухомого способу життя.
Від поганих звичок, які людина сама набуває, а позбавитись уже не може.
Вчитель. Давайте розберемося з цими поганими звичками, що ви про них знаєте? (Відповіді учнів). Куріння, наркоманія, алкоголь, вдихання різних токсичних речовин — це ті страшні звички, які дуже легко набуваються, а позбутися від них не тільки надзвичайно важко, але іноді і неможливо. А всі вони згубно впливають на організм, особливо дитячий, поступово руйнуючи і знищуючи його, що приводить до страшних хвороб і до смерті. Всі ці шкідливі звички викликають небезпечні хвороби: рак легенів і шлунку, цироз печінки і підшлункової залози, хвороби нирок і серця, а найстрашніше те, що людина втрачає розум, здоровий глузд, знищує свою нервову систему, яка не відновлюється і перетворюється така людина на ніщо.
Якщо нажив погані звички,
Робив собі на зло без меж.
Не скинеш їх, як рукавички,
А захворієш і помреш.
Вчитель. Отож, напрошується висновок, що здорове тіло — продукт здорового розуму. Бо ж хвороба нікого не красить. Пам’ятайте про це і будьте мудрими, бережіть своє здоров’я змолоду, поки воно у вас є, щоб у здоровому тілі був здоровий дух, бо здоровому — все здорово! І тільки здорова людина може бути дуже багатою і щасливою, бо вона вже має надзвичайний скарб — здоров’я!
А тепер запишемо і вивчимо напам’ять деякі прислів’я, щоб не забути, а пам’ятати і завжди бути здоровими:
Як нема сили, то й світ немилий.
Без здоров’я нема щастя.
Подивись на вид і не питай про здоров’я.
Бережи одяг, доки новий, а здоров’я, доки молодий.
Источник
Доповідь «Здоровий спосіб життя»
Бесіда: Здоровий спосіб життя
Поняття здорового способу життя. З позицій викладеного розуміння феномена здоров`я людини походить визначення поняття здорового способу життя (ЗСЖ): це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров`я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя — праці, відпочинку, побуту.
Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я — фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них — харчування (в тому числи споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).
Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових ЗСЖ, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров`я.
Проблема формування здорового способу життя досить ретельно висвітлюється в багатьох соціально-філософських, педагогічних, соціологічних, медичних працях. Особливої актуалізації ця проблематика набула у другій половині ХХ століття як у світі в цілому, так й в Україні.
Тенденції розвитку країн колишнього Радянського Союзу протягом 80-90-х років, змусили суспільство по-новому поставитись до складових здоров я та формування здорового способу життя, зокрема молодого покоління. Слід підкреслити, що цим питанням приділяють увагу різні науки — медицина, гігієна, охорона здоров я, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура і нова наука — валеологія. Формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, формуванню ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам здорового способу життя, принципам формування здорового способу життя молоді присвячені наукові праці та посібники. У деяких школах викладається курс валеології — наука про здоровий спосіб життя.
Виявлена обмеженість суто медичного підходу, що визначає здоров`я як відсутність хвороби. За сучасними уявленнями здоров`я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об`єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем. Стан власне системи охорони здоров`я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше — на умови і спосіб життя (близько 50%).
Звідси походить загальноприйняте у міжнародному співтоваристві визначення здоров`я, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): «Здоров`я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад».
Крім розглянутого підходу, що став базовим для українсько-канадського проекту «Молодь за здоров я», існує широкий перелік дещо інших підходів до визначення поняття здоров я людини. У своїй праці «Соціальні технології культивування здорового способу життя людини9 Л.П. Сущенко проводить досить детальний аналіз відомих поглядів, визначень та підходів до поняття здоров я. На її думку, — «у даний час усе більше утверджується точка зору, відповідно до якої здоров я визначається взаємодією біологічних та соціальних чинників, тобто зовнішні впливи опосередковані особливостями функцій організму та їх регуляторних систем.»10. Існує визначення здоров я як стан оптимальної життєдіяльності людини. В науковій роботі аналізується понад 200 визначень поняття «здоров я». Дискусія щодо визначення поняття здоров я ще триває, але важливим є визнання того, що здоров я людини не зводиться до фізичного стану, а передбачає психоемоційну врівноваженість, духовне та соціальне здоров я.
Поняття сфер або складових здоров`я. Світова наука розробила цілісний погляд на здоров`я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід`ємні одна від одної, вони тісно взаємопов`язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров`я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров`я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров`я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.
До сфери фізичного здоров`я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.
До сфери психічного здоров`я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров`я пов`язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.
Д уховне здоров`я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров`я індивіда.
Соціальне здоров`я пов`язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму — сім`єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв`язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров`я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на здоров`я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров`ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров`я детерміноване характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічної, політичної, соціальної, духовної.
Зрозуміло, що у реальному житті всі чотири складових — соціальна, духовна, фізична, психічна, і діють одночасно і їх інтегрований вплив визначає стан здоров`я людини як цілісного складного феномена.
Поняття передумов здоров`я. До основних передумов здоров`я зараховують вісім чинників: мир, дах над головою, соціальна справедливість, освіта, харчування, прибуток, стабільна екосистема, сталі ресурси. Ті з передумов, наявність (відсутність, недостатність) яких у цілому або частково можливо було визначити засобами опитування, відбивають відповідні індикатори.
Мир. Поняття миру розуміється ширше, ніж відсутність стану війни в державі. Очевидно, що відсутність мирних стосунків в сім`ї, конфлікти з ближнім оточенням, на роботі, де працює людина, наявність конфліктів в громаді або поміж громадами (міжетнічних, міжконфесійних) суттєво зашкоджують усім складовим здоров`я — фізичній, психічній, духовній, соціальній.
Дах над головою. Поняття даху над головою дещо більше, ніж наявність будь-якої домівки. Потрібен певний рівень побутових умов, сталість майнових правовідносин, наявність інших чинників, що створюють відчуття впевненості у майбутньому щодо захисту власного майна від можливих негараздів природного або суспільного походження. Важливим є рівень розвитку соціальних інституцій, дія яких забезпечує відчуття захищеності особистості та її майна (правопорядку, аварій, надзвичайних ситуацій тощо).
Соціальна справедливість, рівність, неупередженість. Наявність цих передумов здоров`я гарантує всім громадянам однакові можливості доступу до послуг соціальних інституцій, рівні громадянські, майнові, соціальні права, неможливість обмежень законних прав і інтересів людини з боку будь-яких сильних або владних структур. Наявність цих передумов створює у людини відчуття захищеності і впевненості в майбутньому, а також надає рівні (в межах чинного законодавства) потенційні можливості в реалізації потреб і здібностей, набуття гідного соціального статусу незалежно від расових, національних, релігійних, майнових, статевих, вікових визначників. І незалежно від ступеня використання цих можливостей конкретними особистостями, сам факт їх наявності у суспільстві справляє позитивний вплив на стан індивідуального і громадського здоров`я.
Освіта. Рівень здоров`я, як правило, безпосередньо пов`язаний з рівнем освіти. Чим вище середній рівень освіти в певному соціальному середовищі, тим кращі узагальнені показники здоров`я воно демонструє. Природно, що піклування про власне і громадське здоров`я неможливо без знання того, чому це необхідно і як це робити. Притому доцільно розуміти поняття освіти в даному контексті не тільки як освіту суто валеологічну, а значно ширше — як загальну освіту в цілому. Чим ширше знання основних природничих, наукових, філософських, гуманітарних положень, тим більше можливостей створювати у суспільстві системне уявлення про проблему здоров`я взагалі. Крім того, поняття освіти потрібно розуміти комплексно: і як надання інформації, і як навчання методам, прийомам і навичкам здорового способу життя, і як виховання в дусі безумовного пріоритету цінностей індивідуального і громадського здоров`я в усіх його проявах, сферах, рівнях.
Харчування. Це поняття розглядається не тільки утилітарно, як засіб ліквідації почуття голоду або мінімальної підтримки життєдіяльності організму. Воно включає забезпечення широким верствам населення доступу до споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, продуктів підвищеної біологічної цінності, фітопродуктів, спеціальних продуктів і харчових добавок тощо, що поліпшує стан здоров`я і протидіє природному процесу старіння.
Прибуток. Передбачається наявність фінансових можливостей для забезпечення не тільки мінімальних потреб існування, а й для створення в суспільстві послуг і товарів, необхідних для здорового способу життя, забезпечення спроможностей їх споживання.
Стабільна екосистема. Мається на увазі не тільки стабілізація нормальних екологічних умов там, де вони ще не зазнали шкоди від попередньої виробничої діяльності, а й відновлення пошкоджених екологічних утворень з метою запобігання подальшому порушенню екобалансу планети. Лише активна реституційна діяльність може забезпечити у майбутньому стабільність планетарної екосистеми з оптимальними фізико-хімічними параметрами для існування людства.
Сталі ресурси. Поняття містить не лише запобігання вичерпанню енергоресурсів, корисних копалин, виробничій сировини. Мається на увазі зважене господарювання щодо фінансових і матеріальних ресурсів країн, громад, окремих людей, незадіяних ресурсів виробництва, матеріалів та інструментів, інтелектуальних ресурсів, потенціалу громадських і приватних ініціатив. Вихідна теза така — чим більше всіляких ресурсів є в активі певного структурного утворення (людини, громади, організації, регіону), тим більше потенційні можливості спрямування цих ресурсів на заходи стосовно здоров`я.
1 Венедиктов Д.Д., Чернух А.М., Лисицын Ю. П. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения // Вопр. философии. — 1979. -№ 7. — С. 102-113; Дильман В.М. Четыре модели медицины. — Л.: Медицина, 1987. — 288 с; Пиріг Л. Медицина як інтегральна складова культури українського народу // Українознавство: стан, проблеми, перспективи розвитку.- К.:ВПЦ «Київ. ун-т», 1993. — С. 54-56; Смирнов И.Н. Здоровье человека как философская проблема // Вопр. философии. — 1985. — № 7. — С. 83-93; Патогенез болезней цивилизации / И. Шош, Т. Готи, Л. Чалаи и др. — Будапешт: Изд-во АН Венгрии, 1976. — С. 154.
2 Мамардашвили М. Сознание и цивилизация // Мамардашвили М. Как я понимаю философию.- М.: Прогресс, 1990. — С. 107-121.
Источник